http://hdl.handle.net/11089/5080 2026-04-11T12:43:45Z http://hdl.handle.net/11089/18525 Ценностные аспекты политической модернизации: опыт Pоссии и Польши Wasilenko, Irina; Abassy, Małgorzata Celem artykułu jest podjęcie rozważań na temat wpływu wartości politycznych na procesy modernizacyjne, dokonujące się w Polsce i w Rosji. Autorki przyjmują, że system wartości wywiera istotny i często decydujący wpływ na proces przeobrażeń systemowych, jednocześnie wskazują na określone zmiany dokonujące się w obrębie systemów wartości Rosjan i Polaków w trakcie demokratycznej tranzycji.; The article deals with the problem of political values and their role in the process of modernization. The authors stress the fact that values have a great impact on the current process of political and economic modernization both in Russia and in Poland and explore the changes in the system of values of the citizens. 2012-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/11089/18524 Політична участь громадян України у модернізаційних процесах сучасності як відображення особливостей взаємовідносин в системі влада – суспільство Rotar, Natalija Głównym wyzwaniem, z jakim boryka się współczesne ukraińskie społeczeństwo, jest zapewnienie znaczącego poziomu zaangażowania obywateli w proces modernizacji politycznej. Specyfika ukraińskiego społeczeństwa polega na tym, że zachodnioeuropejska praktyka modernizacji gospodarczej sama w sobie jest rozumiana jako czynnik sprzyjający masowej partycypacji politycznej, jako że posiadanie znacznych zasobów ekonomicznych i kognitywnych z punktu widzenia odejścia od wartości związanych z przetrwaniem na rzecz wartości związanych z autoekspresją nie przyczynia się do konsolidacji społeczeństwa wokół strategicznych celów modernizacji. W przypadku Ukrainy mamy do czynienia z określonymi modelami partycypacji politycznej, które wynikają z narodowych politycznych i instytucjonalnych uwarunkowań, które łączą w sobie formalne i nieformalne odzwierciedlają specyfikę kultury politycznej ukraińskiego społeczeństwa. Cechy ukraińskiego systemu politycznego i transformacyjna natura jego podstawowych zasad rządzących relacjami pomiędzy stosunkami pomiędzy rządem a obywatelami przyczyniły się do wykształcenia się trzech głównych modeli partycypacji politycznej: wyborczej, protestu, dyskursywnej. Modernizacyjny potencjał partycypacji politycznej początków XXI w. determinowany jest nie tyle przez jego elektoralne formy, a raczej możliwości, jakimi dysponują obywatele w sferze publicznej, co z kolei odzwierciedla charakter i jakość relacji pomiędzy państwem i społeczeństwem.; One of the major challenges facing the contemporary Ukrainian society is the institutional and motivation to ensure a high level of inclusion of citizens in the process of political modernization. The peculiarity of the Ukrainian society is that characteristic of Western societies practice of economic modernization is itself understood as favorable conditions for mass political participation, since possession of a large economic and cognitive resources for moving from survival values to self-expression values, compounded reinforced, sometimes decisive, values of the factor of political and ideological nature, which do not contribute to the consolidation of society around the strategic objectives of modernization. By citizens of Ukraine together models of political participation due to the specifics of the national political and institutional context, which combines both formal political institutions and informal caused by features of the political culture of the Ukrainian society. Features of the political system of Ukraine, its transformational nature of the basic principles of relations between the government and citizens contributed to the formation of three main models of political participation – electoral, protest, discursive. Modernization potential of political participation in the early twenty-first determined not so much by its electoral forms as possible the participation of citizens in the area of public policy, which is a reflection of the character and quality of the relationship between state and society. 2012-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/11089/18523 Особливості масової політичної свідомості громадян України: минуле й сучасність Petruk, Natalija; Zasławska, Olga Artykuł poświęcony jest problematyce budowy i rozwoju powszechnej świadomości politycznej obywateli Ukrainy. Charakterystyka świadomości politycznej i kultury politycznej postrzegane są przez autorów nie tylko jako indykator poziomu rozwoju demokracji na poziomie społecznym na Ukrainie, ale także przypisuje się im istotną rolą w kształtowaniu wartości życia demokratycznego. Studia nad historycznymi przejawami funkcjonowania ukraińskiego społeczeństwa i uwzględnienie współczesnej kondycji politycznej świadomości ukraińskich obywateli pozwala określić cechy ogólne powszechnej świadomości, w ramach których szczególne miejsce zajmują pragmatyzm, marginalizacja, etatyzm, paternalizm ze strony państwa, ambiwalentność, niski poziom konsolidacji i identyfikacji.; Problems of Ukrainian citizens’ mass political consciousness establishing and evolving are analyzed in the article. Political consciousness and political culture are considered not only as democracy level indicators in Ukrainian society but also as the important factors of the values of democratic life formation. The reception of historical experience of Ukrainian society functioning and consideration of the current state of Ukrainian citizens’ mass political consciousness allows to highlight the common features and the most widespread characteristics of mass consciousness, the most important among which are pragmatism, marginalization, etatism, state paternalism, ambivalence, low level of consolidation and identification. 2012-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/11089/18522 Partnerstwo wschodnie w okresie prezydencji Polski w Unii Europejskiej w 2011 r. Konopacki, Stanisław Author analyses concept of Eastern Partnership evolution during Polish Presidency in European Union in 2011, that became Polish presidency priority. Author points main reasons that were blocking its completion. First of all, according to author, financial crisis can be blamed for such an state of affair. Member states attention was attracted mainly by ways of overcoming its effects in foreseeable future. Secondly most of the member states were not seriously involved in relations with EU’s eastern neighbors and interested in lending them any help with overcoming their problems. On the other hand some of EU’s eastern partners are keen more on cooperation with Russia then with EU. But the main obstacles that constrain completion Eastern Partnership policy were Arab Spring events taking place in North Africa and Middle East, that effectively distracted European politicians and society attention from EU eastern partners. Warsaw tried to convince its Union’s partners that Eastern Partnership policy should be priority for whole EU, and its completion would bring benefits all members states not only Poland. Poland opts for more symmetry in EU attitude towards its southern and eastern neighbors. New edition of European Neighbors Policy should be more flexible and fitted to the EU’s partners economic, political and societal need and environment. Moreover that policy should be more concentrated on ordinary citizens partner states and less tolerant toward authoritarian and faced democracy regimes. At the heart of the ENP should lie society not government. At this moment ENP is not enough attractive for countries at which it’s addressed. Still ENP require more attention and engagement from partners states if it should became an effective policy and bring any meaningful results.; Автор аналізує еволюцію ідеї Східного Партнерства у період польського головування в Європейському Союзі в 2011 р., що було одним з пріоритетів головування Польщі. Серед ін- шого вказує на причини, котрі утруднюють його реалізацію. Передусім – це фінансова криза, котра спричинила те, що головну увагу країн-членів було спрямовано на її подолання у най- ближчому майбутньому. По-друге, більшість держав-членів були і залишаються у незначній мірі зацікавленими подіями у східних сусідів Євросоюзу і планами надання їм якоїсь допомо- ги, котра могла би змінити там існуючу ситуацію. У свою чергу, з боку країн-партнерів вираз- но спостерігається, що деякі з них більше зорієнтовані на Схід, пов’язуючи своє майбутнє зі співпрацею з Росією, а не з інтеграцією до ЄС. Але ж найбільшою перешкодою для реалізації політики Східного Партнерства, як видається, були події у Північній Африці і на Близькому Сході. У результаті, головна увага політиків і європейського суспільства була спрямована на південних сусідів Європейського Союзу. Варшава намагалася переконати своїх партнерів по ЄС, що політика Східного Партнерства належить до інтересів усієї Європи, а не лише Поль- щі. Революційні події у Північній Африці і на Близькому Сході чітко продемонстрували, якими можуть бути наслідки толерування і підтримки Європейським Союзом авторитарних режимів. Більш того, політика повинна бути у більшій мірі спрямована до усіх громадян кра- їн-партнерів і менш толерантна щодо авторитарних режимів і, часто фасадних демократій. В центрі її уваги має бути суспільство, а не уряди. Варто також підкреслити, що програма Східного Партнерства повинна бути більш привабливою для держав, до яких вона адресо- вана. Врешті, належало б також очікувати більшої підтримки і зацікавлення з боку східних партнерів. Їхнє ангажування було би дуже корисним для підвищення ефективності політики Східного Партнерства. 2012-01-01T00:00:00Z