Elity niedynastyczne ruskiego (?) pochodzenia w służbie wojskowej Piastów od końca XII do pierwszej połowy XIV w. Niektóre spostrzeżenia antroponimiczne

Abstract

Przejawem bliskich międzydynastyczne stosunków rusko-polskich w okresie od X do XIV wieku były nie tylko liczne dwustronne małżeństwa między panującymi rodami, konflikty zbrojne, ukłądy pokojowe, istnieniu na terenie miast polskich społeczności Rusinów, czy Polaków w miastach ruskich, ale również w częstym pełnieniu służby wojskowej na rzecz sąsiednich dynastii. Obecność tych tak zwanych Lachów na służbie Rurykowiczów jest dobrze znana. Naszym zadaniem było znalezienie analogii do wojskowej służby poszczególnych Rusinów wśród Piastów. Nie udało się odnaleźć takich osób w tym okresie, które byłyby określane łacińskim terminem Ruthenus. Niemniej jednak szczególną uwagę zasługują cztery przykłady przedstawicieli rycerstwa, noszących nietypowe dla polskich rodów imiona – Boris (Boris, Borissij, Borisius), w dwóch przypadkach Wasyl (Vasillus, a także Waysil, Waysszil, Waszil, Vazil, Woysil) oraz Dymitr (Dimitrius). Naszym zdaniem prawdopodobnie są to przedstawiciele elity ruskiego pochodzenia niebędący członkami koronowanej dynastii, którzy znaleźli się na służbie władców śląskich, małopolskich lub mazowieckich nie tyle w wyniku istniejących międzydynastycznych stosunków dwustronnych, ile wskutek małżeństw arystokracji obu krajów.

Extremely close inter-dynastic Ruthenian-Polish relations of the 10th–14th centuries were accompanied not only by the largest number of the bilateral marriages of the rulers, permanent military conflicts, peace treaties, the appearance of the compact communities of Ruthenians in the cities of the Piast dynasty or of Poles in Rus’, but also often by the military service to the neighboring dynasties. The presence of the outlined as the „Lyakhs” in the service of the Rurikids is well known. Our task was to find the analogues of the military service of single Ruthenians by the Piasts. According to the Latin identification „Ruthenus”, such persons could not be found during the mentioned period. However, the example of four representatives of the military nobility, bearers of the completely atypical for the possessions of the Polish dynasty names, deserves a special attention. There were Борис (Boris, Borissij, Borisius), in two cases Василь (Vasillus, Waysil, Waysszil, Waszil, Vazil, Woysil) and Дмитро (Dimitrius). In our opinion, most likely we are talking about the representatives of the non-dynastic elites of the Ruthenian origin in the first or second generations, who ended up in the service of the Silesian, Lesser Poland, or Masovian Princes due to the existing bilateral inter-dynastic relations, however – as a result of the matrimonial ties of the nobles of both countries.

Надзвичайно тісні міждинастичні русько-польські відносини Х–XIV ст. супроводжувалися не тільки найбільшою кількістю двосторонніх шлюбів вінценосних еліт, перманентними військовими конфліктами, укладенням мирних угод, появою у містах династії Пястів компактних громад русинів чи на Русі – польських, а й нерідко військовою службою сусіднім династам. Присутність окреслених „Ляхами” на службі Рюриковичів – добре відомі. Наше завдання передбачало пошук аналогів військового чину поодиноких русинів Пястам. За латиномовним окресленням Ruthenus таких осіб упродовж зазначеного періоду віднайти не вдалося. Однак особливої уваги вартий приклад чотирьох представників військовослужилої знаті, носіїв геть нетипових для володінь польської династії імен – Борис (Boris, Borissij, Borisius), у двох випадках Василь (Vasillus, а також Waysil, Waysszil, Waszil, Vazil, Woysil) і Дмитро (Dimitrius). На наш погляд, швидше за все йдеться про представників невінценосних еліт руської ґенези у першому або другому поколіннях, котрі опинилися на службі сілезьких, малопольських чи мазовецьких володарів у силу існуючих двосторонніх міждинастичних взаємин, утім – за результатами матримоніальних зв’язків знаті обох країн.