Sowiecko-niemiecka współpraca prawna w dochodzeniu w sprawie zbrodni nazistowskich

Abstract

Artykuł dotyczy śledztwa w sprawie zbrodni nazistowskich popełnionych na terytorium Związku Radzieckiego w czasie okupacji niemieckiej. Główną uwagę w artykule poświęcono współpracy niemieckiego i radzieckiego wymiaru sprawiedliwości, która miała na celu dostarczenie stronie niemieckiej dodatkowych informacji o okolicznościach i wykonawcach zbrodni. Najważniejszą rolę odegrały akty „Nadzwyczajnej Komisji Państwowej do Ustalenia i Badania Zbrodni popełnionych przez niemieckich najeźdźców hitlerowskich i ich wspólników”, protokoły przesłuchań zbrodniarzy hitlerowskich, ich wspólników i świadków. Wykorzystanie materiałów otrzymanych od strony sowieckiej i identyfikacja zbrodniarzy hitlerowskich wiązała się z takimi problemami jak niepełna pisownia nazwisk podejrzanych, błędne podawanie stopni lub stanowisk wojskowych, brak informacji o osobach podejrzanych w związku z konkretnymi zbrodniami. Mimo znacznych stereotypów politycznych wygenerowanych przez zimną wojnę, można przytoczyć szereg stosunkowo udanych przykładów współpracy obu systemów prawnych, a tym samym politycznych, w zakresie pociągania do odpowiedzialności zbrodniarzy nazistowskich.

The article explores the peculiarities of the investigation of the Nazi crimes, which were committed in the Soviet Union during the occupation. This article focuses on the cooperation between the German and Soviet justice systems, which aimed to provide the German side with additional information concerning the circumstances and perpetrators of the crimes. The acts of the "Extraordinary State Commission for Ascertaining and Investigating Crimes Perpetrated by the German-Fascist Invaders and their Accomplices», the protocols of interrogation of Nazi criminals, their accomplices and witnesses were the most important of them. The using of materials received from the Soviet side, the identification of Nazi criminals were connected with such problems: incomplete spelling of the names of the suspected persons, incorrectly indicated military ranks or positions, the lack of information about suspected persons with respect to particular crimes. Despite some political stereotypes, created by the Cold War, it was some relatively successful examples of cooperation between the two legal systems in the area of bringing Nazi criminals to justice.

Стаття присвячена розслідуванню злочинів нацистського режиму, скоєних на території Радянського Союзу під час німецької окупації. Основна увага в статті приділяється співробітництву післявоєнного німецького і радянського правосуддя з метою надання німецькій стороні додаткової інформації про обставини та виконавців злочинів. Надзвичайну роль відіграли дії "Особливої Державної Комісії з Встановлення та Розслідування Злочинів, Скоєних Німецькими Нацистськими Загарбниками та їхніми Спільниками", протоколи допитів нацистських злочинців, їхніх спільників та свідків. Використання матеріалів, отриманих від радянської сторони, та ідентифікація нацистських злочинців пов'язані з такими проблемами, як неповне написання прізвищ підозрюваних, неправильне зазначення військових звань або посад, відсутність інформації про осіб, підозрюваних у конкретних злочинах. Незважаючи на значні політичні стереотипи, створені Холодною війною, можна навести кілька відносно успішних прикладів співробітництва обох правових систем, і отже, політичних систем у притягненні до відповідальності нацистських злочинців.